Микола Хвильовий

Anmerkungen:

•  справжнє ім'я Фітільов. 1893-1933рр. — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

1. ВАПЛІТЕ

   Anmerkungen:

   • Вільна академія пролетарської літератури - літературне об'єднання в Україні. Виникло в Харкові, існувало з  1926 р. по  1928 рік. Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Приймаючи офіційні вимоги комуністичної партії, в питаннях літературної політики ВАПЛІТЕ займало незалежну позицію і стояло на засадах творення нової української літератури кваліфікованими митцями, що ставили перед собою вимогу вдосконалення, засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!». Президентами — Михайло Яловий(пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко.
   1. Михайло Яловий

      Anmerkungen:

      • Юлія́н Шпо́л (справжнє ім'я і прізвище Ялови́й)  1895-1937 — український поет, прозаїк і драматург. Належав до літературної організації «Гарт» і ВАПЛІТЕ (її перший президент), найближчий однодумець Миколи Хвильового. Жертва сталінського терору.
2. імпресіонізм

   Anmerkungen:

   • стильове явище, що виникло в останній третині 19 століття і охопило письменників різних переконань і методів, і вузько — як течія з певним методом і світовідчуванням, що тяжіли до декадентства, що склалося на рубежі 19-20 ст. Ознаки «імпресіоністичного стилю» — відсутність чітко заданої форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттєво фіксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляді цілого, свою єдність і зв'язок. Як особливий стиль імпресіонізм із його принципом цінності першого враження давав можливості вести оповідання через такі, ніби схоплені навмання, деталі, що порушували строгу погодженість оповідального плану й принцип відбору істотного, але своєю «бічною» правдою надавали розповіді надзвичайну яскравість і свіжість, а художній ідеї — несподівану розгалуженість і багатоликість.
   1. Михайло Коцюбинський

      Anmerkungen:

      • 1984-1913  український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові.
      1. "Цвіт яблуні"

         Anmerkungen:

         • Імпреоністична новела М.Коцюбинського (1902). Новела "Я(Романтика)" М.Хвильового має присвяту "Цвітові яблуні"
3. "Я(Романтика)"

   Anmerkungen:

   • Новела М.Хвильового, що ввійшла до збірки "Сині етюди"
   1. новела

      Anmerkungen:

      • невеликий за обсягом  епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
   2. Я

      Anmerkungen:

      • «Тут, у тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного „я“, якому я даю волю. Тут, у глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі.» "Я — чекіст, але я і людина"
   3. Андрюша

      Anmerkungen:

      • «Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа. Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.»
   4. доктор Тагабат

      Anmerkungen:

      • «Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, ― це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. Коли доктор ― злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини. Так, це був незамінний вартовий: не тільки Андрюша ― i ми грішили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він, цей дегенерат, завше був солдатом революції, i тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних.»
   5. Дегенерат

      Anmerkungen:

      • "...у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки.» "...дегенерат є палач із гільйотини. Так, це був незамінний вартовий: не тільки Андрюша ― i ми грішили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він, цей дегенерат, завше був солдатом революції, i тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних.»
   6. Мати (Марія)

      Anmerkungen:

      • «Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.»"... воістину моя мати — втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків."   "... бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м'ятежний син, зовсім замучив себе."
4. "Політфронт"

   Anmerkungen:

   • («Пролетарський літературний фронт») — літературне об'єднання, засноване в квітні 1930 у Харкові. Ініціаторами створення об'єднання виступили М. Хвильовий та інші «ваплітяни» (див. ВАПЛІТЕ), колишні автори «Літературного ярмарку» та частина харківських письмеників з організації «Молодняк». Серед учасників були Г. Епік, М. Куліш, І. Момот ін. Мета об'єднання полягала в намаганні об'єднати всі найліпші літературні сили, створити можливості для вільного, нерегламентованого партійними директивами розвитку української літератури.
5. "Гарт"

   Anmerkungen:

   • союз українських пролетарських письменників, організований 1923. Ідеолог — Василь Еллан-Блакитний. Ключова статутна вимога — творчість українською мовою.
6. Літературна дискусія 1925-1928

   Anmerkungen:

   • публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві.Приводом до неї стала стаття Миколи Хвильового «Про „сатану в бочці“, або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», яка була спрямована проти низькопробної «червоної графоманії», що була написана у відповідь на виступ «Про критику і критиків у літературі» початківця Григорія Яковенка.
   1. Григорій Яковенко

      Anmerkungen:

      • 1985-1940. Український письменник. Належав до літературної організації «Плуг». Автор повістей «Прапорщик Голобузенко» (1925), «Вербівчани» (1928), «Три елементи» (1930) і роману про колективізацію «Боротьба триває» (1931). Я. відомий з того, що з його виступу проти                М. Хвильового почалася літературна дискусія 1925. А саме, стаття Яковенка «Про критиків і критику в літературі» надр. в «Культурі і побуті» (1925, № 17)  
7. Журнал "Літературний ярмарок"

   Anmerkungen:

   • щомісячний художньо-літературний журнал-альманах, який виходив у Харкові з грудня 1928 р. по лютий 1930 р. Це видання стало важливим складником літературного процесу 1920-х рр. в Україні. дея утворення журналу-альманаху належала М. Йогансену, а підхопили її та втілили М. Хвильовий та  М. Куліш
8. будинок "Слово"

   Anmerkungen:

   • житловий будинок в Харкові по вулиці Культури, 9 Побудований наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів.Будівля, спроектована Михайлом Дашкевичем в архітектурних формах, що займають проміжне місце між модерном і конструктивізмом, має в плані символічну форму літери «С» (слово)